 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
Щоб взагалі зрозуміти значення цього виразу - воскресіння плоті - яке з найперших століть є частиною осмисленої віри Церкви, щоб вловити його суть, потрібно помістити людину в контекст відносин, які найкраще його пояснять і висловлять, а саме відносин з Ісусом Христом. Саме Він і є остаточним одкровенням Бога людині і одкровенням людини людині. Ця християнська «амбіція» справді величезна: тільки Христос може відкрити людині істину про людину. Ось чому воскресіння плоті необхідно розглядати і тлумачити в тісному зв'язку з воскресінням Христа. Воскресіння є кульмінаційним моментом спасіння і життя Сина Божого, остаточним одкровенням Бога і повною реалізацією людського життя. Що ж означає найдавніше формулювання «вірую у воскресіння плоті»? Крім історичного пояснення цієї формули - як необхідність відповіді гностикам, які заперечували воскресіння плоті, - Церква насамперед висловила в цьому твердженні свою віру в те, що Бог воскресить всю людину в її цілісності. Воскресле тіло - це те ж саме тіло, яке існувало на землі, але не в тому сенсі, що буде відроджено земне мертве тіло, а в тому, що у воскресінні плоті буде реалізоване власне «я» кожної конкретної людської особистості - те ж саме «я», яке ототожнюється сьогодні з нашим земним тілом. У воскресінні людині буде дарована повнота буття, прославлення людської істоти, і це відбудеться тому, що Христос Своїм рятівним діянням нічого не забирає від людського, але, навпаки, повертає людині повноту людськості. У воскресінні плоті всі люди повністю «беруть участь» у воскресінні Христовому: вони цілком приєднуються до Нього. У посланні Конгрегації віровчення 1979, присвяченому питанням есхатології, підкреслюється: «Церква має на увазі, що воскресіння відноситься до всієї людини; для обраних це ні що інше, як поширення на людей самого Христового воскресіння». Іншими словами, з людиною в момент воскресіння відбудеться не щось схоже на воскресіння Христове, але саме воскресіння Христове, та ж сама динаміка пошириться на всіх людей. Таким чином, Воскресіння Христове і воскресіння людини - це одна і та ж подія. Багатьом важко сприймати вчення про воскресіння не тому, що вони сумніваються в можливості існування загробного світу, а тому, що не можуть прийняти саме думки про воскресіння плоті, і причина цього - у негативному ставленні до тілесності. У цьому сенсі, віра у воскресіння плоті стає ніби лакмусовим папірцем нашого сприйняття людськості, тілесності. Ствердження Символу віри запрошує нас не «піддавати цензурі» нашу людськість, навіть ті її аспекти, які її ранять: страхи, хвороби, поразки. Саме тому, що воскресіння Христове поширюється на людину в її цілісності, в тому числі і на її плоть, якою б крихкою вона не була, - вона, вся людина, буде обожнена. Віра у воскресіння плоті не просто дає нам ясність відносно майбутнього, а й спонукає нас приймати себе в нашому сьогоденні. Як стверджується в процитованому нами посланні Конгрегації віровчення, «раз наша уява не може цього досягти, наше серце осягає це інстинктивно і глибоко». Догма про воскресіння плоті не тільки відкриває нам повноту безсмертя, до якого всі ми покликані, але й нагадує про нашу гідність, в тому числі про гідність нашого тіла. Вона нагадує, що цей світ є благом, що тіло - це благо, що наше повсякденне життя має цінність. Церква не обіцяє віруючим у Христа успішного і безпроблемного життя на цій землі: немає і не буде на ній утопічного світу, оскільки наше земне життя відзначена хрестом. У той же самий час, в момент прийняття Таїнства Хрещення і Євхаристії, в нас певним чином вже починається процес воскресіння. «Але хтось скаже: «Як воскреснуть мертві? І в якім тілі прийдуть?» Безумний! Те, що ти сієш, не оживе, як не умре. І те, що сієш, не тіло, що має уродитись, а голе зерно, наприклад, пшениці або якесь інше (...) Так само й воскресіння мертвих: сіється в тлінні, а встає у нетлінні; (...) Мертві воскреснуть (...). Мусить-бо тлінне оце одягнутися в нетління, а смертне оце зодягнутися в безсмертя » (Перше послання св. апостола Павла до коринтян 15, 35-37. 24, 42-53). Це перевершує нашу уяву і наше розуміння; воно доступне тільки у вірі. Але наша участь в Євхаристії вже дає нам передчуття преображення (Катехизм Кат. Церкви 1000). Святий Тома Аквінський писав, що у воскресінні душа настільки глибоко з'єднається з тілом, що в ньому будуть відображатися її моральні і духовні якості. У цьому сенсі остаточне воскресіння, яке відбудеться з пришестям Ісуса Христа у славі, зробить можливим останній суд над живими і мертвими. На закінчення додамо кілька міркувань, пов'язаних з вірою Католицької Церкви у воскресіння. По-перше, вчення про воскресіння виключає будь-які теорії реінкарнації і переселення душ, згідно з якими після смерті душа переміщається в інше тіло. Воскресіння мертвих збігається з тим, що Святе Письмо позначає пришестям «нового неба і нової землі»: не тільки людина досягне своєї слави, а й весь Всесвіт, в якому людина живе і діє, буде перетворений. Незважаючи на слова з Біблії, які вселяють у нас віру і надію на воскресіння, ця реальність залишається для нас прихованою. Воскресіння тісно пов'язане з іншого таємницею - Втіленням. Як казав італійський богослов Романо Гвардіні, християнство - це «нгайматеріалістичніша релігія», тобто вона наділяє вищим сенсом людську тілесність, яку прийняв Син Божий, показавши, що людина є нероздільною єдністю тіла і духу. Наведемо слова з катехитичної настанови Папи Франциска на одній із загальних аудієнцій. Воно було присвячене якраз воскресінню плоті. «Наше воскресіння тісно пов'язане з воскресінням Ісуса, - сказав Папа. - Той факт, що Він воскрес, є доказом того, що воскресіння мертвих існує». «Ісус прийшов між нас, став людиною, як і ми, у всьому, крім гріха; і таким же чином Він взяв нас із Собою в зворотний шлях до Отця». Бог «знову поверне життя нашому тілу, знову з'єднає його з душею, силою воскресіння Ісуса». Папа говорить також про те, що це воскресіння починається вже сьогодні: перетворення нашого тіла готується вже сьогодні «нашими відносинами з Ісусом в Таїнствах, особливо в Євхаристії. Ми, що живилися в цьому житті Його Тілом і Його Кров'ю, воскреснемо як Він, з Ним і через Нього. Як Ісус воскрес Своїм тілом, але не повернувся до земного життя, так і ми воскреснемо нашими тілами, які будуть перетворені в славні, духовні тіла». «Тіло кожного з нас є відображенням вічності, - сказав далі Святіший Отець, - тому до нього слід завжди ставитися дбайливо, і перш за все необхідно поважати і любити життя тих, хто страждає, щоб вони відчули близькість Царства Божого, того стану життя, до якого ми йдемо. За матеріалами: Радіо Ватикан Джерело: http://catholicnews.org.ua/ Опубліковано у травні 2015 р.
Читайте інші християнські статті Читайте другие христианские статьи
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
ПИТАННЯ: Чому християнське віровчення надає такого великого значення воскресінню плоті після смерті? Чи не краще б було залишатися безтілесними істотами, необтяженими законами матеріального світу? 