Християнські статті на сайті TrueChristianity.Info Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Любити ворогів.
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Любити ворогів
   

Любити ворогівЧому Ісус Христос закликає любити ворогів?

Христові учні покликані любити всіх людей без будь-якого винятку, в тому числі тих, хто продовжує ранити серце Господа. Ми любимо для того, щоб вони припинили пронизувати серце Христа і прийняли Господа, Його слова і діяння в своє серце. Тільки любов може привести людину, навіть якщо вона закоренілий грішник, до покаяння і навернення. Тому саме такі люди - грішники і ті, кого ми вважаємо своїми ворогами, які завдали рани Господу, нам та іншим людям, - саме такі люди повинні в певному сенсі бути для нас дорожчі за інших, оскільки вони більше потребують нашої любові і нашого милосердя.

Причина цієї важкої заповіді любові до ворогів полягає в тому, що ми покликані узгоджувати власні дії в нашому серці з серцем Христа. А Він полюбив всіх людей, Він нескінченно любить кожну людину, навіть якщо когось вважають не людиною, а монстром, - і Він бажає навернення цих людей і бажає, щоб вони перебували поруч з Ним у вічності. Христос приніс Себе в жертву і заради них, кожен з них викуплений Його дорогоцінною кров'ю. Він хоче не загибелі грішника, але його навернення. Точно такі ж бажання повинні мати в серці й ми, Його учні.

Християни отримали в дар від Бога благодать любові, тому любов до ворогів - це перш за все плід благодаті, потреба, яку відчуває в своєму серці кожен християнин, що міцно тримається Бога. Віруючий, який живе в постійній присутності Господа, зміцнюючись Його Таїнствами, не може відчувати ненависть. Зрозуміло, пробачити і любити того, хто чинить зло і навіть позбавляє життя інших людей, дуже важко. Любов - плід благодаті. Щоб підтримувати цей стан благодаті, необхідні Таїнства, як ми вже сказали, - але Христос вказує також на потребу молитви до Господа. Можливо, спочатку така молитва здається нам нещирою і не виходить із серця, оскільки вона буде розходитися з нашими почуттями. Але сама молитва за ворогів і за грішників розширює серце, пом'якшує його. Яким же чином відбувається ця молитва за ворогів? У молитві за ворогів ми бажаємо для них тих благ, яких бажає для них Бог. Не випадково Господь, закликавши любити ворогів, відразу ж - наче роз'яснюючи - додає: моліться за тих, що переслідують вас. Ми молимося про те, щоб Господь торкнувся серця грішника, щоб між нами і тими, кого ми вважаємо ворогами, запанував повний мир. Неможливо увійти в рай, тобто перебувати з Богом, маючи ворожнечу з будь-ким.

Звернемося до нашого улюбленого джерела - святого Томи Аквінського, який проводить глибокий аналіз тих аспектів, які ми часто розуміємо лише поверхово або інтуїтивно.

Святий Тома проводить відмінність між людиною, яка вчинила зло, і її провиною. У «Сумі теології» він пояснює: «У грішників потрібно розглядати дві речі: природу і провину. В силу природи, яку вони отримали від Бога, грішники здатні до блаженства, на залученні до якого заснована любов. Тому в силу їх природи, грішників слід любити милосердною любов'ю, - підкреслює Тома Аквінський. - Вина ж їх протилежна Богу і є перешкодою до блаженства. Насправді, в грішниках ми повинні ненавидіти те, що вони грішники, і любити те, що вони люди, які здатні до блаженства. Це і означає любити їх заради Бога милосердною любов'ю». І ще: «Ми повинні любити милосердною любов'ю грішників, але при цьому бажати не того, чого вони бажають, або насолоджуватися тим, чим насолоджуються вони, але хотіти, щоб вони забажали того, чого бажаємо ми, і насолоджувалися тими речами, якими ми насолоджуємося». Зрозуміло, Ангельський вчитель тут має на увазі бажання і насолоди, протилежні гріхові і злу.

Любити милосердною любов'ю ворогів і грішників означає, безсумнівно, молитися за них. Але це означає також віддавати наше життя за їх порятунок - подібно Ісусу Христу, який віддав життя заради спокутування всіх злочинців. Саме це ми і робимо, беручи участь у Службі Божій і відповідаючи на слова священника - «Моліться, брати і сестри, щоб моя і ваша жертва була угодна Богові Отцеві Всемогутньому»: «Хай прийме Господь цю жертву з рук твоїх на хвалу і славу імені Свого, заради блага нашого і всієї Церкви Своєї Святої». Про яку ж нашу жертву йдеться, якщо не про жертву нашого власного життя, яке ми приносимо в єднанні з дорогоцінною жертвою Ісуса Христа? Саме вона, жертва Христова, наділяє цінністю і нашу жертву, роблячи її універсальною і вічною.

За матеріалами: Vatican News

Джерело: http://catholicnews.org.ua/





Опубліковано у серпні 2022 р.





Читайте інші християнські статті

Читайте другие христианские статьи


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!