Християнські статті на сайті TrueChristianity.Info Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Чи поширюється непомильність Папи Римського на канонізацію і беатифікацію?.
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Чи поширюється непомильність Папи Римського на канонізацію і беатифікацію?
   

Чи поширюється непомильність Папи Римського на канонізацію і беатифікацію?Чи поширюється непомильність Папи Римського на канонізацію і беатифікацію?

Згідно вчительства Католицької Церкви про авторитетність декретів про беатифікацію та канонізацію, канонізація - тобто зарахування до лику святих - являє собою остаточне і останнє судження, за допомогою якого Церква стверджує, що та чи інша людина прожила святе життя і увійшла в Царство Небесне, і пропонує її віруючим для вшанування як заступника і як приклад для наслідування. Це урочисте, або формальне, проголошення людини святим починаючи з епохи Папи Олександра III здійснюється Апостольським Престолом.

Поряд з урочистою канонізацією є звичайна, або еквіполентна, канонізація, через яку Слуги Божі почитаються в лику святих зі схвалення або дозволу Церкви без виголошення особливої формули. Так відбувалося дуже часто в перші століття; еквіполентні канонізації відбуваються і в наші дні.

Що стосується беатифікації, тобто прославлення в лику блаженних, то вона є попередніми, а не остаточним судженням. Беатифікація не наказує, але дозволяє шанування того чи іншого Слуги Божого. Власне, різниця між канонізацією і беатифікацією полягає саме в цьому. Зараховуючи блаженного до лику святих, Церква наказує його шанування, в той час як в лику блаженних шанування дозволяється, але не пропонується.

Урочисті канонізації сьогодні є ординарною формою зарахування до лику святих і входять в сферу непомильності. Це відбивається і в формулі канонізації, використовуваної Римськими папами: «Владою Господа нашого Ісуса Христа ... постановляємо і визначаємо, що блаженний (ім'я) є святим».

Відносно еквіполентної канонізації ще Папа Бенедикт XIV стверджував, що неможливо вирішити питання, чи є включення кого-небудь в мартиролог рівносильним канонізації. Разом з тим є чимало підстав поширити непомильність і на еквіполентні канонізації, тобто на тих, хто поза всяким сумнівом відзначається Вселенською Церквою як святий.



За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело: http://catholicnews.org.ua/

Опубліковано у липні 2020 р.

Читайте інші християнські статті

Читайте другие христианские статьи

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!
Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!