Про Страшний суд

ПИТАННЯ:

Чи може Страшний суд бути одним-єдиним? Якщо смерть ставить нас перед ликом Божим, чи не вирве вона нас з рамок часу, і чи через це ми не потрапимо відразу на Страшний суд, який одночасно буде і загальним, і особистим? Чи дійсно існує після нашої смерті цей період очікування між особистим і загальним судом чи цей період - брак нашого розуміння, неминуче прив'язаного до часових рамок?

І ще: якщо душі в чистилищі перебувають в очищенні, очікуванні зміни свого стану і в очікуванні Страшного суду, значить, вони залишаються підвладні часові? Тобто пекло або рай - це вихід за рамки матерії і перебування у вічності, а чистилище - це щось, що залишається в межах матеріального світу, адже час - це одна з форм існування матерії?

ВІДПОВІДЬ:

Вчення про особистий і про загальний суд засноване на Святому Письмі і на Переданні Церкви. Саме в Біблії ми знаходимо підтвердження тому, що кожна людина постає перед Господом двічі: перший суд відбувається відразу після смерті, другий - по приходу Господа у славі в кінці часів.

Зрозуміло, в міркуваннях про вічність і про час ми значно обмежені звичними для нас категоріями. Тому в есхатології вживається термін αἰών - який можна перекласти як «вік цей». Αἰών - це те, що знаходиться між часом і вічністю. Саме в цьому стані перебувають душі в раю, пеклі і чистилищі аж до пришестя Господа, тобто до загального суду, хоча ці душі вже пройшли приватний суд. Коли людина вмирає, Церква просить у Господа в молитві вічного блаженства для покійної душі - в той самий момент, коли відбувається поховання тіла. Тіло ж воскресне тільки по приході Господа у славі в кінці часів.

Αἰών знаходиться «посередині» між часом і вічністю. Деякі автори пояснюють: в той час як вічність не має ні початку, ні кінця, а у часу є початок і кінець, αἰών має початок, але не має кінця.

Не треба забувати, що саме наше розуміння вічності дуже обмежене: ми знаємо більше про те, чим не є вічність, але не знаємо, чим вона є.

Що стосується чистилища, то воно може тривати більше або менше в залежності від кожної душі. Однак чистилище не вічне: вічні тільки рай і пекло. Чистилище припинить своє існування в кінці часів, тобто його кінець співпаде з воскресінням тіл, з пришестям Христа у славі, із загальним судом.

За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело: http://catholicnews.org.ua/

Опубліковано у листопаді 2017 р.

Читайте інші християнські статті

Читайте другие христианские статьи

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!