Християнські статті на сайті TrueChristianity.Info Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Що робити з недільною Месою там, де неділя - робочий день?.
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Що робити з недільною Месою там, де неділя - робочий день?
   

ПИТАННЯ: 

Що робити з недільною Месою, якщо в країні, де я живу, неділя - робочий день?

ВІДПОВІДЬ: 

У посланні "Dies Domini" («День Господній») Папа Іван Павло II нагадує, що «в країнах, де християни в меншості і де святкові дні не збігаються з недільними, неділя, незважаючи на це, залишається Днем Господнім, днем, в який вірні сходяться разом на Євхаристійне зібрання. Але це вимагає справжніх жертв. Для християн неприродньо, щоб неділя, день радісного торжества, не була також і днем відпочинку, так як важко зберігати святість недільного дня, не маючи достатньо вільного часу»(64).

Виходом в такій ситуації може бути Меса в суботу ввечері. Якщо ж такої можливості немає, то відвідування недільної Меси вимагатиме певних жертв: якщо вона відбувається далеко від дому та в незручний час, то мова йде про «справжні жертви», як пише Папа Іван Павло II.

Власне, в перші три століття існування Церкви в подібному становищі перебували всі християни: святковим днем була субота. Тому віруючі в Христа повинні були підніматися перед сходом сонця, щоб встигнути на богослужіння. Ми знаходимо свідчення цього у Плінія молодшого, легата в Віфінії. В одному з листів імператору він розповідає про те, як християни «в певні дні, рано вранці сходилися разом і співали пісню Христу, як Богу».



За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело: http://catholicnews.org.ua/

Опубліковано у листопаді 2017 р.

Читайте інші християнські статті

Читайте другие христианские статьи


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!