 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
ВІДПОВІДЬ: Безумовно, святі не відчувають ні в чому нестачі, а споглядання Бога робить їх повністю щасливими. Але саме тому, що вони бачать Бога і перебувають з Ним, вони знають нас досконало. Оскільки вони досконало уподібнилися Богу, вони бачать нас очима Бога і люблять нас Його серцем. Наведемо слова святої Терези від Дитятка Ісуса, Учителя Церкви. Вона написала їх незадовго до смерті, усвідомлюючи, що у неї залишилося зовсім небагато часу. Звертаючись до майбутнього місіонера і свого духовного отця клірика Бельєра, свята Тереза з Лізьє запевняє його, що духовний зв'язок між ними, благословенний Богом для спасіння душ, триватиме і на небесах після її смерті. Ось що пише свята Тереза: «Ви пообіцяли молитися за мене все своє життя. Безумовно, воно буде довше мого, і Ви не зможете, як я, співати: «Ось моя надія, а моє вигнання буде коротким!», - але Ви не зможете також і забути про свою обіцянку. Якщо Господь скоро забере мене, я прошу Вас, продовжуйте молитися тією ж самою молитвою, тому що на Небесах я буду прагнути того ж самого, що прагнула на землі: любити Ісуса і робити так, щоб Його любили. Ви, напевно, вважаєте мене дуже дивною, преподобний отче: можливо, ви шкодуєте, що вашій сестрі ніби не терпиться піти і насолоджуватися вічним упокоєнням, і їй все одно, що ви залишитеся тут працювати на самоті ... Але будьте спокійні: єдине, чого я хочу, - це виконувати волю благого Бога, і зізнаюся: якби на Небі я не могла більше трудитися на славу Його, то я воліла б вигнання батьківщині. Мені не дано знати майбутнього; але якщо Ісус здійснить мої передчуття, я обіцяю Вам, що і на Небі я залишуся Вашої сестричкою. Наша єдність аж ніяк не буде розірвана, але стане ще глибшою. І тоді не буде більше ні клавзури, ні ґрат, а душа моя зможе літати разом з Вами на далекі місії. Наша роль не зміниться: Вам дістанеться апостольська зброя, а мені - молитва і любов». 17 липня, всього за два місяці до смерті, в своєму щоденнику свята Тереза з Лізьє писала: «Відчуваю, що скоро зійду в спокій ... Але особливо сильно я відчуваю, що скоро почнеться моя місія, яка полягає в тому, щоб запропонувати людям мій малий шлях і щоб Господа Бога любили так, як Його люблю я. Якщо Господь Бог виконає мої бажання, то до кінця віку своє Небо я проведу на землі. Так, своє Небо я хочу провести, роблячи добро на землі. Я не зможу заздалегідь насолоджуватися і відпочивати до тих пір, поки будуть люди, які потребують порятунку ... Але коли Ангел прорече: «Часу вже немає!», - ось тоді я відпочину, тоді я зможу насолодитися, бо число обраних сповниться і всі увійдуть в радість і спокій. Моє серце тріпоче від цієї думки...». Точно так само відбувається і з душами наших близьких, які перебувають у вічному блаженстві на Небесах. Перебуваючи в досконалій любові, наші близькі допомагають своїм заступництвом. Оскільки вони слідують всюди за Агнцем, вони завжди з Господом, а значить, завжди сповнені любові до нас. Як говорив святий Григорій Великий, «святі душі, в глибині споглядаючи думки Бога, бачать все, що відбувається на землі». За матеріалами: Радіо Ватикан Джерело: http://catholicnews.org.ua/ Опубліковано у травні 2017 р.
Читайте інші християнські статті Читайте другие христианские статьи
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
ПИТАННЯ: Чи ми цікавимо тих, хто знаходиться в 