 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
ВІДПОВІДЬ: Безсумнівно, в історії Церкви було чимало людей, яких Народ Божий вважав святими. Деякі з них були потім прославлені Церквою, інші – і їх дуже багато - прожили своє життя і померли в невідомості, і ніхто ніколи не дізнався про їхнє існування, ні про їх чесноти й подвиги. Невідомість серед людей ніяк не впливає на те, якою людина постає перед Богом. Судження про святість тої чи іншої особи ніколи не можна винести до її смерті, так само, як не можна висловитися про вічну долю навіть самого закоренілого грішника: аж до самого останньої миті життя у нього є шанс покаятися і знайти вічне блаженство. Часто судження людей буває невірним, і це відноситься не тільки до злочинців і грішникам, але і до тих, кого вшановують, як святого за життя. Тільки після того, як людина пройде весь земний шлях пройде через всі випробування аж до відведеного Божим промислом кінця, можна винести судження про його чесноти і вірність. Не випадково процес, який веде до прославлення того чи іншого подвижника, настільки тривалий: перш ніж визнати, що людина може бути запропонована як приклад для наслідування і піднесена до вівтарних почестей, необхідно провести ретельне дослідження її життя.
Джерело: http://catholicnews.org.ua/ Опубліковано у травні 2017 р.
Читайте інші християнські статті Читайте другие христианские статьи
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
ПИТАННЯ: Чи бувають 