Християнські статті на сайті TrueChristianity.Info Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Чи можуть священники переживати кризу віри?.
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Чи можуть священники переживати кризу віри?
   

Чи можуть священники переживати кризу віри?ПИТАННЯ: Чи правда, що часом навіть у священників відбувається криза віри?

ВІДПОВІДЬ: Звичайно, криза віри може торкнутися будь-якої людини.

Різні сумніви і спокуси, яким піддаються віруючі, рятівні, оскільки вони спонукають нас звертатися до Господа з ще більшою довірою і зі смиренням, а також нагадують, що віра - це не наше досягнення, а дар: «Ніхто не спроможен прийти до мене, коли Отець, який послав мене, не приведе його» (від Йоана 6,44).

Віра - не предмет, який можна поставити на тумбочку. Віра - це паросток життя, який необхідно постійно живити і вирощувати. Віра вирощується і підтримується за допомогою пізнання і за допомогою спілкування з Богом через дружбу з Ісусом Христом, за допомогою життя в благодаті. Якщо людина, мирянин чи священник, не приділяє достатньо уваги своєму духовному життю, в певний момент може настати криза, для подолання якої необхідно проробити іноді дуже нелегкий шлях. У таких випадках підтримка і насамперед молитва всієї спільноти відіграє не останню роль.

Криза віри може бути і іншої властивості. «Віра - це не світло, яке розсіює всі наші сутінки, але світильник, що висвітлює в ночі наш шлях, і цього вистачає для того, щоб йти далі», - йдеться в енцикліці Папи Франциска «Світло віри» (57). Згадка про сутінки наводить на думку про те, що в християнській традиції називається «темною ніччю душі», тобто про випробування віри, яке допускає Бог. Цей досвід пережили багато святих. Про нього писали ще Григорій Ніський, Псевдо-Діонісій Ареопагіт, деякі домініканські подвижники, а також всім відомий святий Іван від Хреста, який жив в XVI столітті. Він пише про тих, хто, пройшовши містичний шлях, після моментів просвітління переживають моменти духовної черствості. На думку святого, цим випробуванням віруючий піддається для очищення почуттів і ілюзій.

У грецькій мові слово «криза» означає рішення, поворотний пункт. Вихід з неї передбачає вибір, тому криза віри може стати переломним моментом в житті людини, благодатним переходом від «дитячої», теплохолодної віри до віри зрілої і усвідомленої. Це може відноситися і до священників. Вони самі покликані вести інших людей на шляху віри, тому постійна молитва за них повинна бути невід'ємною частиною нашого церковного життя.



За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело: http://catholicnews.org.ua/

Опубліковано у липні 2016 р.

Читайте інші християнські статті

Читайте другие христианские статьи


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!