Християнські статті на сайті TrueChristianity.Info Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Чим медитація християнина-католика відрізняється від медитації йога?.
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Чим медитація християнина-католика відрізняється від медитації йога?
   

ПИТАННЯ: Чим медитація християнина-католика відрізняється від медитації йога? І чи можна католику займатися просто оздоровчими йога-практиками (без медитації)?

ВІДПОВІДЬ: У розумінні сучасного європейця йога, як правило, означає ряд фізичних вправ і положень тіла, які сприяють гарному самопочуттю, дають відчуття внутрішнього спокою та гармонії і служать для збереження тілесної молодості і здоров'я.

Насправді, деякі східні гуру, які впевнені в недостатній здатності європейців до суворої і тривалої дисципліни йоги, а також добре знаючи про важливість, яку на Заході надають здоров'ю тіла, винайшли свого роду «йогу для європейців». Вона не збігається зі справжньою йогою, тобто містить позиції і дихальні техніки, які є лише підготовкою (так званою хатха-йогою) до істинної йоги, тобто раджа-йоги («царської йоги»). У той час як хатха-йогу можна назвати йогою фізичного благополуччя, раджа-йога являє собою щось інше: це йога пізнання, вища форма йоги, оскільки через неї йогін (той, хто відданий системі йоги) досягає так званого «екстазу». Існує безліч видів йоги, шляхів звільнення (марга), яке полягає у виході з сансари, тобто необхідності відроджуватися заново для наступного життя, відзначеного болем і непостійністю.

Що стосується медитації, то саме це поняття має зовсім різні значення для послідовників йоги і для християн.

У християнстві медитація - це зусилля розуму, поглиблення істин, відкритих Богом. Вона проводиться у мовчанні і зосередженості, коли ми вслухаємося в Слово Боже. Християнська медитація відбувається у присутності Бога і, зрозуміло, породжує бесіду з Ним: таким чином, «медитація» стає підготовкою до молитви і має сенс тільки тоді, коли веде до діалогу з Богом. Медитація спрямована до Когось, а саме до Бога-Трійці. У йозі ж медитація полягає в інтенсивній концентрації суб'єкта на об'єкті аж до поглинання власного «я» в об'єкті. Таким чином, вона звернена до «себе». Мета ж християнської медитації - роздуми над Словом Божим для його засвоєння, для того, щоб мислити так, як мислить Бог. Тому християнська медитація і східна медитація не просто відрізняються одна від одної, вони діаметрально протилежні. Для християнина важлива присутність Христа в Його людськості, яка не заважає досвіду нескінченного. Людськість Христа - це якраз шлях до найвищої форми цього досвіду. А головним предметом і критерієм медитації є Хрест і Воскресіння. Тому багато богословів і пастирів виступали проти занять йогою - в тому числі проти використання технік йоги, які за своєю суттю не є нейтральними, а нерозривно пов'язані з філософсько-релігійною системою, в рамках якої розроблені.

Якщо східна медитація спрямована на досягнення абсолютної ментальної порожнечі та ізоляції свого «я» в екстазі, то християнська медитація спрямована на діалог з Богом Отцем і з Христом, на повноту пізнання, любов і участь у житті Пресвятої Трійці.

Багато хто стверджує, що заняття йогою допомагають їм у молитві: допомагають контролювати власні почуття, досягти духовну свободу, здатність концентруватися. Однак для подібного ефекту людина повинна вже мати певну богословську та духовну підготовку і бути насамперед психологічно врівноваженою, тобто здатною приймати в східних техніках позитивне і відкидати те, що може нести в собі небезпеку. Техніки йоги не тільки надихаються філософськими і антропологічними поняттями, радикально протилежними до християнства, але вони народилися і розвивалися в культурному контексті, дуже далекому від європейського.

Насправді, йога криє в собі чимало небезпек: хоча б те, що прагнення до правильної техніки відволікає від бесіди з Богом, і самі техніки стають самоціллю. Окрім того, людина зосереджується на собі, на своєму тілі, милуючись своїми фізичними та ментальними досягненнями, помилково вважаючи, що такий успіх означає духовне зростання. І насамкінець, внутрішній спокій і усамітнення легко плутають з надприродними, освячуючими плодами молитви. Віруючий думає, що він молиться краще, тому що краще контролює свої думки і почуття і не відволікається. Однак для християнської молитви зосередженість, увага, свобода від неуважності - зовсім не головне. У християнській молитві головне - віра і любов. Чим більшою є любов до Господа, тим глибшою і дієвішою є молитва. Навіть якщо віруючий під час молитви відволікається думкою, це не означає, що вона неефективна: молитва благодатна в силу свого наміру, коли ми підносимо її завдяки імпульсу Святого Духа, - навіть коли думка мимоволі відволікається через свою слабкість. Мимовільна неуважність не заважає глибокій молитві, якщо вона народжується від живої віри і любові. Віра і любов - дари Святого Духа, які жодна людська техніка не в змозі «створити». Хоча, звичайно, від людини залежить, в якій мірі вона готова прийняти ці дари і зробити їх плідними.

У християнстві техніки і методи, як такі, можуть бути корисні спочатку, підтримуючи зусилля, докладені для медитації або молитви. Але самі по собі вони не є обов'язковими, необхідними, оскільки Сам Бог об'являє Себе віруючому, вступаючи в діалог з ним, і в контакт з Богом можна ввійти без застосування будь-яких «технік». Але по мірі поглиблення духа молитви та єдності з Богом «методи» і «техніки» спрощуються, аж до повного зникнення. Молитва звільняється від усякої «неприродності», перетворюючись у повну любові увагу до Бога і блаженне мовчання.

Християнський містичний досвід - це чистий дар Бога, надприродний дар, і основна його характеристика - це, можна сказати, «пасивність»: людина, яку Бог благодаттю допустив до глибокого спілкування з Ним, нічого не може зробити для того, щоб спровокувати це діяння Бога або перешкодити йому. Тому в християнстві немає якоїсь особливої «техніки», яка неодмінно веде до містичного союзу з Богом.

Саме в цьому - основне протиріччя між йогою і християнством, між методами християнської молитви та споглядання і техніками східної медитації. У йозі людина «звільняється» своїми зусиллями. У християнстві людина спасенна Богом через благодать.



За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело: http://catholicnews.org.ua/

Опубліковано у червні 2016 р.

Читайте інші християнські статті

Читайте другие христианские статьи


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!