Митник, коли помітив, що я – католицький священник, вразив мене запитанням: «Ви дійсно віруєте в Бога?» Зауваживши щирість в його очах, я відповів йому, коротко переповідаючи про мій власний контакт з Ісусом Христом. На прощання він зізнався, що останнім часом віра в Ісуса стала його найбільшим і найціннішим скарбом. І дотепер я згадую про зустріч з митником, який попри атеїстичне виховання зрозумів, що людина не може знайти щастя без віри в Ісуса Христа.

 

Повірити в Ісуса – це означає цілком покластися на Нього і наблизитися до Його божественної особистості завдяки щоденній молитві. Він кожного любить і намагається кожного привести до справжнього щастя, і саме тому дав нам моральні закони і заповіді. Один лише Бог знає, що саме для людини обернеться злом, а що – благом, і тому з любові до кожного Бог говорить про благо дотримування заповідей. Таким чином, Божий Закон не обмежує свободи людини, а, навпаки, гарантує її збереження і розвиток (енцикліка Veritatis Splendor, п.35).

 

Змішуючи (і зміщуючи!) поняття добра і зла, люди і цілі верстви населення починають деградувати. Вони перестають зважати на моральні принципи, нестримно прагнуть до матеріальних благ і розповсюджують ілюзію, начебто свобода від релігійних законів і задоволення фізичних потреб можуть дати справжнє щастя.

 

На жаль, нині дуже багато хто стрімголов кинувся в обійми матеріалізму та необмежених задоволень. Зло розпочало вирішальний наступ. Багато хто, не зважаючи на моральні принципи, всіляко прагне заволодіти великими грішми, часто шляхом крадіжок громадського майна та за рахунок експлуатації інших людей. Папа Римський Йоан Павло ІІ на зустрічі з мешканцями міста Білосток застерігав: «Не вкради – це означає: не зловживай своєю владою над майном, щоб через тебе інші не ставали злидарями. Христос навчає нас, що набагато важливішою за рівень матеріальних благ, котрі можна і слід розділяти справедливо, є любов .Людина покликана до любові, яка є вартіснішою за всі тимчасові багатства. Лише любов ніколи не втратить своєї цінності. Вона – мірило вічного життя, тобто життя людини в самому Богові. Адже Бог є Любов» (5 червня 1991 р.).

 

Якщо людина бажає зберегти свою гідність і жити по правді, вона мусить завжди пам'ятати, що її земне життя швидко мине, а після смерті вона стане віч-на-віч з Богом і буде відповідати перед Ним.

 

Йоан Павло ІІ застерігає нас, що коли ми не будемо користуватися моральною чуйністю в нашому матеріальному житті, то станемо рабами майна та хвилинного задоволення, в якому не існує інших перспектив, окрім примноження багатств. Ми тісно стикаємося з сумними результатами такого сліпого споживацтва: з'являється радикальний матеріалізм при одночасній радикальній ненаситності. Легко зрозуміти, що коли ми піддаємося всюдисущим рекламам і привабливим пропозиціям придбати щось нове, то чим більше ми маємо, тим більше бажаємо, в той час, як наші найглибші потреби не задовольняються, ще й притлумлюють ся (енцикліка SolicitudoReiSocialis, п.28).

 

Віруючий завжди пам'ятає, що не повинен ставати рабом речей. Володіння ними має допомагати йому та ближнім духовно розвиватися. Тому існує моральне зобов'язання ділитися з тими, хто має нагальну потребу в матеріальній допомозі. Святий Василій пояснював, як слід розуміти заклик Ісуса до бідності (Мт 5,3). У його розумінні бідний – це той, хто має все необхідне для життя і виконання обов'язків і не прагне надлишків, а ділиться зі злидарями. Тому Церква завжди нагадує, щоб надлишки віддавати старцям: Справжній послідовник Христа не може залишатися байдужим до людського злидарювання, оскільки знає, що сам Бог своїм народженням серед людей став одним із голодуючих, голих, хворих і бездомних (див. Мт 25,35-40). Тому в набуванні, володінні і споживанні нам би слід керуватися не егоїстичною логікою споживача, а любов'ю, котра готова ділитися з нужденними. Наша читачка Тереза із Ілави надіслала до редакції листа, в якому розповідає про надзвичайно цінну ініціативу їхньої сім'ї. Суть її полягає в тому, щоб самообмежитися у придбанні та споживанні матеріальних благ. Пані Тереза пише: «Усім відомо, що лише те життя, яке присвячене іншим, має сенс. Однак лише нині, коли мені п'ятдесят років, я в цьому переконалася особисто. Я завжди любила красиво вдягатися і намагалася модно одягати свою сім'ю. Віднедавна я зрозуміла, що то була марна справа, котра породжувала егоїзм у моїх дітях.

 Якось під час родинної урочистої вечері я сказала своїм близьким, що багато людей живе у бідності, багатьом не вистачає грошей навіть на хліб. І запропонувала одягатися скромніше і частіше відмовляти собі в різних задоволеннях, а зекономлені у такий спосіб кошти віддавати тим, хто цього потребує. Моя сім'я прийняла цю ідею. Донька знайшла багатодітну родину, яка потребувала матеріальної допомоги. Радість від знайомства наших родин була взаємною.»

Одного разу син прочитав у подруги вислів: «Люди пусті люблять свою пустоту ефектно запаковувати. Справжня ж краса людини знаходиться в її серці.».

Я почала помічати, що у моїх дітях зросла зацікавленість до громадського життя. Вони стали уважнішими до людей, у їхньому ставленні до оточуючих з'явилася любов, вони самостійно почали виявляти ініціативу, спрямовану на благо інших, і дуже цьому радіють. Якось я читала, що багатим є той, у кого великі статки, а ще багатшим є той, хто має потреби, але найбагатшим є той, хто дає іншим. Нам не можна забувати, що допомога бідним – це наш прямий обов'язок».

Дорогі читачі, я думаю, що ініціатива пані Терези має торкнутися і наших сімей. Особливо це стосується допомоги багатодітним сім'ям, а також того, щоб родини не замикалися на власному егоїзмі, відбиваючись усіма способами від прийняття ще однієї дитини. Слід пам'ятати, що ще ніхто ніколи не жалкував про те, що довірився Богу. Нехай до такого способу життя нас спонукають і нам допомагають слова матері Терези: «Найбільша небезпека для сучасного світу – егоїзм, жадоба і небажання ділитися з іншими. Лише тоді, коли починаємо з кимось ділитися, ми починаємо любити».

о. Мечислав Піотровський SChr

 

Дорогі подружжя! Яке високе ваше покликання співпрацювати в творчому акті самого Господа та у вихованні дітей! Майбутнє вашої країни і всього світу залежить від святості життя сімей! Усвідомлюючи відповідальність і великі завдання, які постають перед вами, хочемо закликати вас цілком віддатися, з усіма своїми сімейними труднощами, Ісусу через посередництво Пресвятої Богородиці і підтвердити це вступом до РЧСП (Руху Чистих Сердець Подружніх пар). Для цього необхідно, перш за все, сповідатися, а, прийнявши Ісуса Христа у Святому Причасті, промовити Молитву присяги: «Віддаю Тобі, Господи, себе, свою пам'ять, розум, душу, тіло. Прошу, навчи мене любити дружину (чоловіка) і дітей любов'ю, яка виходить від Тебе. Ісусе Христе, дай нам обом серця чисті, як Твоє Пресвяте Серце, щоб наше спільне життя формувалося на основі любові, мудрої, великодушної, відданої, яка не шукає свого, а непохитно стоїть на сторожі Твоїх заповідей. Нехай нам у цьому допомагає щоденна сімейна молитва – Розарій та Вінець до Божого Милосердя, спільна участь у Святій Літургії і часте прийняття Святого

Причастя, а кожне падіння нехай буде одразу ж висповіданим у таїнстві Примирення. Допоможи нам постійно черпати благодать з таїнства Вінчання. Господи Ісусе, будь єдиним Господом нашого життя. Навчи мене контролювати свої сексуальні пориви та емоції, щоб любов до дружини (чоловіка) і дітей не залежала від мого настрою і миттєвих почуттів, а виявлялася в постійній турботі та постійному бажанні добра їм. Прошу Тебе про чистоту подружньої любові, щоб я зміг (змогла) стати безкорисливим даром для своєї половини. Очищай нашу любов від будь-якого егоїзму, щоб ми завжди прощали одне одному, не приховували образ і молилися одне за одного. Щоб зберегти чистоту серця, зобов'язуюсь ніколи не читати, не купувати і не переглядати журнали, програми і фільми порнографічного змісту, не користуватися протизаплідними засобами і бути завжди готовим прийняти дитину, якою нас обдарує Бог.

Прошу Тебе, Господи, про допомогу, завдяки якій можна було б уникнути всього, що створює мою залежність, послаблює мою волю і спонукає до зла. Пресвята Богородице, Мати моя, веди мене дорогами віри до єдиного джерела любові у нашому подружньому житті – до Ісуса, щоб завжди можна було надіятися на Нього і вірити. Амінь».

Кожну подружню пару, яка вступила в РЧСП, дуже просимо проінформувати редакцію про цю важливу подію і надіслати нам свою адресу, свої дати народження, а також дату вступу в громаду РЧСП, щоб ми могли вписати вас до Книги чистих сердець і вислати вам спеціальне благословення.

Господь Ісус прагне, щоб ви надсилали в журнал свої свідчення і таким чином ділилися з іншими скарбами віри і досвідом подружнього життя. Запрошуємо вас перебувати у щоденній молитві, в освячуючій благодаті для створення духовної спільноти сімей, які обирають життя в чистоті. Давайте очистимо свої серця, помисли від порнографії, розбещеності, контрацептивної ментальності і виповнимося взаємною любов'ю. Давайте створимо в наших оселях атмосферу взаємної довіри і чистоти, щоб наші діти росли в дусі поваги до людської гідності, піклуючись про доброту і чистоту. Якщо вам в чомусь не вдасться дотримуватися настанов РЧСП, варто повторити Молитву присяги і зрозуміти, що створює вам перепону на цьому шляху. Сердечно всіх вітаємо і запевняємо у щоденній молитві в ваших намірах.