 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
На диск зібрані звукові файли 6 альбомів:
Жінка, яка випромінює світлоВід першого знайомства до приватної зустрічі з подружжям нововолинців Бущаків - матушкою Світланою, як прийнято в нас називати дружину священика, та отцем Олександром - минули роки. Штрих за штрихом вимальовувалися портрети цих особистостей. Світлана зростала в сім'ї лікарів, навчалася в СЗШ №3. Її життєву дорогу окреслило сильне духовне і творче начало. У Кременецькій семінарії опанувала духовну освіту, а світську професію практичного психолога – у Волинському державному університеті ім. Лесі Українки. Тепер вона і психолог Нововолинської дитячої дошкільної установи №1, і регент церковного хору в селі Хотячів Володимир-Волинського району, де живуть добрі, щирі й відкриті люди. Там упродовж 15 років служить отець Олександр після навчання в Луцькій духовній семінарії та Київській духовній академії. Він - настоятель храму святого Великомученика Євстафія Плакиди УПЦ Московського патріархату. Вона - мама трьох діток і самодіяльна співачка, яка записала сім магнітоальбомів із піснями у власному виконанні. У житті цієї жінки були моменти, які хтось може назвати випадковостями. Вона ж вважає це волею Божою, бо як назвати історію, котра трапилася з нею в підлітковому віці? Тоді з мамою вона провідувала почаївського старця архімандрита Богдана, який лікувався в Нововолинській лікарні. - Матушка до мене прийшла... Бачиться мені, як вона регентує, - промовив старець, дивлячись на 14-річну Світланку і звертаючись до її мами. Дар прозорливості відкрив йому майбутнє дівчинки, де було виписано, що через 4 років вона зустріне юнака, і серце підкаже їй, аби погодилася стати його дружиною. Він буде духовним пастирем, вона – його однодумцем і вірною супутницею. Тож Світлана не опиралася долі, хоча в ті часи люди давали різну оцінку такому вчинкові. Знала, що веде її віра в Бога, і покладалася на Його волю після знайомства з Олександром Бущаком, який уже мав намір вступати до духовної семінарії. І коли довідалася про його рішення стати священиком, теж побачила в цьому Божий промисел. Скільки зусиль у нових обставинах треба було докласти молодій жінці, щоб реалізувати себе в усіх іпостасях, у тому числі й творчо! Склавши репертуар із духовних та ліричних пісень – народних і авторських, а також колядок - матушка Світлана не лише виступала на різних заходах, а й почала записувати власні магнітоальбоми, відчуваючи, що її пісні потрібні людям. Переконалася в цьому, коли пішла провідати друзів своїх батьків, щоб морально підтримати їх, бо там господар хворів невиліковною недугою. Тоді його дружина сказала гості: - Чоловік уже кілька днів слухає твою касету – одну й ту ж пісню. У ній такі слова: „Біль це тілесний, він скоро мине й на небо простелить дорогу”. Молоду жінку осінило: людині, яка стоїть на порозі Вічності, такі пісні, як ця - „Віра, Надія, Любов”, котру написав Олександр Каліщук, потрібні. Цю думку підтвердив дзвінок жінки з Півдня України, котра розповіла: - Моя хвора внучка, яка пересувається на візку, увесь час слухає ваш диск, сприймає пісні з радістю, бо вони втішають її, підтримують морально. Ви займаєтеся потрібною людям справою. Це надихнуло матушку Світлану. У неї склався творчий дует із Олександром Каліщуком, нововолинським поетом, композитором і виконавцем. Результат їхньої роботи - записані в Луцьку на студії „Олекса” два магнітоальбоми „За Україну молюсь” і „Подарунок душі” (автор усіх пісень Олександр Каліщук). Там вона познайомилася з молодим талановитим аранжувальником Олександром Кузьмичем, послугами якого користувалися зірки української естради. А співпраця з цим фахівцем – це вже професійний рівень роботи над піснею. Про зміст двох чергових сольних альбомів говорять їхні назви - „Почуй, милий Боже” і „Народився наш Христос”. До них увійшли духовні твори й колядки, українські ліричні й патріотичні пісні. Новий етап творчості самодіяльної співачки - співдружність із чоловічим вокальним квартетом „Акорд” із Луцька. Вона вилилася в нові альбоми „У Різдвяну ніч” та „Моїй родині”. А недавно завершилась робота над сьомим альбомом – сольним. Через його назву - „Слава Богу за все” – матушка Світлана висловила те, чим наповнена душа. Завдяки пісні у неї розширилося коло друзів та прихильників. Її диски слухають навіть у Німеччині, Італії, Америці. Серед цих людей – вдячні слухачі й щирі однодумці, завдяки яким вона має змогу вирішувати фінансові питання випуску пісенних альбомів. - Ніколи не ставила за мету повернути затрачені гроші, - розповідає матушка Світлана. – Доки люди питатимуть, коли буде новий альбом, і чекатимуть на нього, я буду співати, бо цим живу і відчуваю себе зобов'язаною. Вдячна своїм рідним, бо підтримують і допомагають. Таке взаєморозуміння ґрунтується на тому, що в кожного члена цієї сім'ї потяг до творчості – в генах. В обох колінах по жіночій лінії Світланині предки володіли чудовими, правильними голосами, а дідусь, вчитель німецької мови, прекрасно малював і грав на всіх інструментах, котрі потрапляли до рук. Про самородків по чоловіковій лінії свідчить дядько - професійний художник, який живе і працює в Санкт-Петербурзі. Був у його родині також священик. Отець Олександр про себе не розповідає не лише через скромність і вроджену інтелігентність. Він відданий покликанню – служити Богу й славити лише Його. Усе сказали справи цього молодого чоловіка, якому під силу встановити сигналізацію на автомобіль, змурувати піч для випікання хліба, виготовити рами для ікон і відреставрувати Царські Врата у церкві, будь-що полагодити, зробити вдома ремонт із використанням сучасних технологій та матеріалів. Він розуміється в електроніці й комп'ютерній техніці. Чого не знає – вивчає. Двоє старших діток подружжя Бущаків Таїсія та Олександр – як яблучка від яблуні (найменшенькій Юстинії неповні два рочки). Виховані в творчому середовищі, вони стали переможцями конкурсу юних художників на регіональному етапі, а Таїсія - ще й на всеукраїнському. У неї грамот і дипломів за художні роботи - більше десяти. Олесь, як його кличуть вдома, намагається наслідувати сестру. Коли поцікавилася творчими планами матушки Світлани, у відповідь почула: - Іншої дороги не бачу, як сповна віддаватися і роботі, і пісні. Намагаюся при цьому нікого не ущемляти, не позбавляти своєї уваги. Ця привітна, мила жінка ніби випромінює світло. Як личить їй ім'я Світлана! Кілька років тому про неї Волинське телебачення зняло документальний фільм. Очевидно, його автори були такої ж думки про героїню, якщо дали йому назву „Світло від Світлани”. Журналістка, котра працювала над фільмом, днями повідомила матушці Світлані, що один із каналів супутникового телебачення придбав фільм для української діаспори, і його побачили у 120 країнах світу. Поддерживайте создателей христианской музыки - покупайте лицензионные диски. Ищите в продаже в интернет магазинах.
Смотрите также раздел нашего сайта - Скачать аудио Смотрите также раздел нашего сайта - Христианские фильмы
Рекомендуйте эту страницу другу! |
|
|
|
|
|
|
|
Українською
