Християнська бібліотека - Києво-Печерський Патерик - Друге послання Печерському архимандритові Акиндину Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Києво-Печерський Патерик
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Друге послання Печерському архимандритові Акиндину
   

Повернутися до змісту книги "Києво-Печерський Патерик"


Друге послання Печерському архимандритові Акиндину про святих і блаженних ченців Печерських, братію нашу, написане Полікарпом, ченцем, того ж Печерського монастиря

З допомогою Господа, який слово утверджує, звертаюся до твого благого розуму, всечесний архимандрите усієї Руси, отче й пане мій, Акиндине.

Із прихильністю направ до мене слух свій, щоби доніс я до нього життя, діяння та знамення дивних і блаженних мужів, які перебували в цьому святому монастирі Печерському, і про яких почув я від єпископа Володимирського й Суздальського Симона, брата твого, колишнього ченця того ж монастиря Печерського. Оповів він мені, грішному, про святого й великого Антонія, який поклав початок Руським ченцям, і про святого Теодосія, і про життя та подвиги тих преподобних отців, які були після них та закінчили дні свої в домі Пречистої Божої Матері. Нехай дослухається твій благий розум до мого - незрілого та недосконалого.

Прикликав ти мене колись і звелів оповісти про діяння тих ченців. Та відомі тобі моя простота й невправність, адже завжди я веду всяку мову перед тобою зі страхом - як зможу виразно викласти вчинені ними знамення та преславні чудеса? Отож лише малу частку розповів я тобі, а більшу забув зі страху, соромлячись твого благочестя, та ще й розповів недоладно.

Тому й наважився я на письмі викласти тобі про нашу святу й блаженну братію, аби й тим ченцям, які будуть після нас, відкрилася Божа благодать, що витала в цьому святому місці, і аби прославили вони Отця Небесного, котрий явив у Руській землі, в святому монастирі Печерському, таких світочів.


[ Cкачати книгу: "Києво-Печерський Патерик" ]

Купити книгу: "Києво-Печерський Патерик" ]


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!